Народ лише доти існує,
Допоки у нього є мова,
Яка у душі панує:
Співуча і калинова.
Допоки ти нею страждаєш,
Допоки ти нею кохаєш…
Українська мова – одна з найдавніших мов світу. Але не лише це вирізняє її з-поміж інших,адже вона визнана однією з найгарніших,наймилозвучніших. Тому ми можемо пишатися тим,що вона є рідною мовою для нас.
9 листопада вся Україна відзначила свято української писемності та мови. Це – одне з наймолодших державних свят. У 1997 за ініціативою всеукраїнського товариства «Просвіта» його запровадив тодішній Президент України. За словами дослідників, щороку це свято відзначають на честь українського літописця Нестора. Мовляв, саме з його творінь і бере початок писемна українська мова.
Не залишилися осторонь і учні Дібрівської школи. Цього дня кожен з класів по-своєму долучився до святкування. До п'ятикласників та восьмикласників у гості завітав Нестор – літописець з розповіддю про себе та свою діяльність ( роль Нестора вдало зіграв учень 8 класу Хижа Іван). Семикласники поспілкувалися з Кирилом та Мефодієм ( Олексієнко Іван та Павленко Денис), а одинадцятикласники від душі поспівали українських пісень та переглянули чудову патріотичну презентацію, яку створили власними силами. Ніхто не залишився байдужим, адже ми – справжні патріоти. Як девіз, звучали слова: «Не з примусу, а лише за покликом власного сумління та гідності плекаймо у душі любов до рідної мови».