Сім'я є середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.
Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Зрозуміло, в ситуаціях, що стосуються стосунків між людьми, не може бути стовідсотково правильних рішень. Все, що викладене вище і нижче, — не панацея і не чарівні заклинання, що миттєво перетворюють ворога на друга. Це просто декілька ідей, з яких можна почати.

Словами не можна описати, як це боляче, коли твоя дитина приходить зі школи вся в сльозах, але не менш важко, коли дитина весела і щебече, як пташка, а ось учитель щоразу робить їй зауваження, і ці зауваження здебільшого справедливі.

... спілкуючись з учителями й лікарями, люди дуже часто втрачають «відчуття реальності». їм чомусь здається, що в педагогічному або медичному інституті за допомогою особ­ливих заклинань звичайних людей перетворюють на суперроботів, які ніколи не помиляються, а потім ще дають їм на додачу ангельське терпіння, лагідність, доброту та всепрощення. Звісно, це не так.  

«Виховання дітей — найважливіша галузь нашого життя. Наші діти — це майбутні громадяни нашої країни і громадяни світу. Вони творитимуть історію. Наші діти — це майбутні батьки і матері, вони теж будуть вихователями своїх дітей. Наші діти повинні вирости прекрасними громадянами, хорошими батьками і матерями. Але й це не все: наші діти — це наша старість. Правильне виховання — це наша щаслива старість, погане виховання — це наше майбутнє горе, це наші сльози, це наша провина перед іншими людьми, перед усією країною», — писав А.С.Макаренко в «Книзі для батьків».

Шановні батьки! Давайте вчитися виховувати наших дітей, пізнавати те, чого ми не знаємо, знайомитись з основами педагогіки, психології, права, якщо насправді любимо своїх дітей і бажаємо їм щастя. Ці рекомендації допоможуть вам швидше набути батьківської мудрості.

Звичайно, не для всіх малюків заучування віршів є проблемою. Для деяких навіть навпаки: вони блискавично запам'ятовують те, що їм особливо подобається. Так, в сім'ях, де близькі багато і часто розмовляють з дитиною, читають, малята вже в рік смішно цокаючи язичком, закінчують рядки з вірша Барто «Я люблю свою конячку». Але є й такі дітки, яким запам'ятовувати вірші складно, для яких це просто каторжна праця. Чому? Частіше за все, тому що вірш він вчить неправильно. Ми ж хочемо розповісти вам, як правильно вчити з дитиною вірші, враховуючи його психологічні особливості, вік, темперамент і навіть літературні уподобання.